Можливі причини складностей у навчанні дітей:
Дитина нездорова.
Учень швидко стомлюється,
а регулювати свій темп неспроможний.
Батьки не вміють допомогти
учневі або ставляться до нього як до підлітка (пояснять лише раз, вважаючи, що
цього досить) або як до малюка — повторюють те саме безліч разів.
Дорослі не вміють
зацікавити дитину навчальною працею як захопливою грою.
Дитина не в змозі уважно
працювати в школі і вдома, оскільки навчальна завантаженість для неї непосильна
(не звикла працювати).
Батьки надто пригнічують
учня погрозами й покараннями. Не вміють своєчасно схвалити й підбадьорити
маленьку людину.
Дорослі не вміють чітко
пояснювати, давати ділові поради.
Батьки не дотримуються
принципу єдності вимог у навчанні: кожен нав'язує дитині свій стиль роботи.
Поради батькам, що
допомагають дітям учитися
• Намагайтеся займатися з дитиною так, щоб
вона не нудьгувала під час занять. Інтерес — найкраща з мотивацій.
•
Повторюйте вправи. Розвиток розумових здібностей дитини визначають час і
практика. Якщо якась вправа не виходить, зробіть перерву, поверніться до неї
пізніше або запропонуйте дитині легший варіант завдання.
•
Не виявляйте зайвої тривоги з приводу недостатніх успіхів і незначного
просування або навіть деякого регресу вашої дитини.
•
Будьте терплячими, не поспішайте, не давайте дитині завдань, що виходять
за межі її інтелектуальних можливостей.
•
У заняттях з дитиною треба знати міру. Не змушуйте дитину виконувати
вправу, якщо вона весь час крутиться, стомилася, неврівноважена. Спробуйте
визначити межі витривалості дитини, збільшуйте тривалість занять щоразу на
невеликий відрізок часу.
•
Бажано використовувати ігрову форму занять, оскільки діти погано
сприймають чітко регламентовані, повторювані, монотонні заняття.
•
Уникайте несхвальної оцінки, знаходьте слова підтримки, частіше хваліть
дитину за терпіння, наполегливість тощо. Ніколи не порівнюйте дитину з іншими
дітьми. Формуйте в неї впевненість у своїх силах, високу самооцінку.
Золоті правила для батьків
•
Більшість дітей - "звичайні". Не робіть зі своєї дитини
вундеркінда, окреслюючи непосильні вимоги, орієнтуючи на недосяжні еталони.
Дитина повинна частіше відчувати задоволення від того, що вона щось може, ніж тривожитись
з приводу того чого не може зробити.
•
У різних дітей - різні здібності (розумові, художні, математичні,
організаційні, вольові, чуттєві). Здібності треба розвивати! Але ваше перше
завдання - визначити оптимум вашої дитини.
Не орієнтуйте навіть найбільш здібну дитину на
винятковість! На цьому шляху її чекає розлад із самою собою, бо завжди поруч
знайдеться хтось більш обдарований працелюбний.
Здійснитися в житті може лише активна дитина,
Виховуйте людину дій , вчинку.
•
Не повчайте у незнанні! Правильно виховувати може лише той, хто знає
дитину - розуміє її чесноти і вади, відчуває її настрій, добре орієнтується в
її інтересах, смаках, цінностях, звичках, здібностях.
• Викорініть із своєї практики вираз:
"Роби, раз я вимагаю". Замініть цю форму вимоги іншою: "Роби,
тому що цього не можна не зробити". Зростаючи, особистість повинна
звикнути до виконання вимог не на догоду зовнішньому розпорядженню, а тому, що
вони розумні, доцільні...
•
Довіряйте дитині. Людина, яка виростає у довірі, йде по життю спокійно,
зона відкрита, товариська, доброзичлива. Будьте терплячими! Ставтесь терпляче
до дитячих проявів: процес розвитку є випробуванням не лише для дорослих але й
для самої дитини. Виховуйте її вимогливою любов'ю.
• Ніколи
не кажіть, що за всіма життєвими проблемами не лишається часу на виховання
дитини.
Джерело:
http://schools.shodennik.ua/school.aspx?school=3139