Мета. Запобігати
нещасним випадкам, сприяти охороні життя і здоров'я дітей, застерігати від
необачних, необдуманих вчинків.
I.
Вступна бесіди.
—
Пригадайте, діти, тему нашої попередньої виховної години. Чи запам'ятали
ви, що значить шанувати батька свого і матір свою? (Відповіді учнів.)
—А чи задумувались ви над тим, яка найвища мета і найбільша мрія ваших мами
і тата? (Міркування учнів.)
Загалом ви правильно визначили: найбільша мрія батьків — щастя і добробут
їх дітей. Вони подарували вам цей світ із блакитним небом і ясним сонечком,
хлібними полями і прекрасними містами, ріками і горами, пташиним співом і
чудовими квітами, — світ, у якому вас чекає так багато цікавого, незвіданого.
Життя прекрасне, незважаючи на труднощі. І коли воно обривається в юному віці —
це велика трагедія, а для батьків—рана, яка вже ніколи не загоїться. Такі
випадки, на жаль, трапляються, і найбільше їх — через нерозважливість і
неслухняність дітей. Ось послухайте одну історію, не вигадану, а взяту з життя.
II.
Слухання
оповідання.
Павлик дуже любив свою маму. Коли її ніжні руки торкались його неслухняного
чубчика, йому було так хороше, забувались усі неприємності... Але останнім
часом він став уникати маминої ласки: ще побачать хлопці, кепкуватимуть, мовляв,
мамин мазунчик... Він менше став прислухатись до маминих порад, повчань—не
маленький, сам знає.
Цього ранку хлопчик зібрався до школи швиденько, чим приємно здивував
неньку: любив-бо поніжитись у тепленькому ліжку. Сніданок їв похапцем, хоч до
початку уроків часу було ще доволі.
— І чого так хапаєш, немов жене хтось за тобою?
—А в нас сьогодні контрольна з математики, от ми й домовились раніше прийти
та разом повторити весь матеріал.
Павлик низько нахилився над тарілкою, щоб мати не помітила, як він почервонів.
Адже збрехав: не скаже ж він мамі, що вони з Костиком вирішили перед уроками
піти на річку й спробувати лід (Костику саме подарували нові ковзани).
Коли Павлик прийшов на берег, Костика ще не було. Річку скував лід,
притрушений тоненьким шаром снігу. І якби не той сніжок, може, помітив би
хлопець, що там, посередині, де бистрина, лід темніший, бо тоненький, може, був
би обережніший...
Почепивши сумку з книжками на гілку верби, Павлик ступив на кригу.
Притупнув каблучком—лід витримав. Спробував проїхатись на підошвах, вичовганих
ковзанками. Краса! Описав невелике коло при березі й поглянув на стежку, звідки
мав надій ти Костик.
"От сонько, знову проспав, — майнула думка. — Ось проїдусь разок до он
того берега й назад"...
Розігнався й
помчав до середини річки. Раптом під ногами тріснуло, хлопчик інстинктивно
розкинув руки й опинився в крижаній купелі. Це сталось так несподівано, що
Павлик навіть не встиг злякатися. Спробував, упершись на руки, підтягнутись і
виповзти з холодної води, яка аж обпікала тіло. Але лід під руками обламався, й
він шубовснув у воду. Швидка течія підхопила легеньке тіло хлопчика й потягла
під лід...
III. Бесіда за
прослуханим.
— Як ви уявляєте
собі подальші події?
— Чи жаль вам
Павлика? А його маму?
— Хто винен у
безглуздій смерті хлопчика?
— Чого йому не
можна було забувати?
— Як ви гадаєте:
чи сталось би нещастя, якби вранці Павлик не збрехав мамі?
— Чому він сказав
неправду?
— Чи не було у
вас ситуації, коли ви не брали до уваги повчань своїх батьків?
— Чому, на вашу
думку, діти не люблять, коли їх повчають або "читають мораль"?
IV. Підсумок.
Звичайно, ви вже не маленькі й багато чого можете вирішувати самі. Іноді
вам навіть здається, що цього не помічають дорослі, що вас недооцінюють. Це вас
ображає, і хочеться іноді зробити навпаки.
Справді, свою думку треба мати, і неприємно, коли до тебе ставляться, як до
малого. Правда?
Та ніколи не забувайте оцінити: а чи добре буде те, що ви задумали? До чого
може привести той чи інший ваш вчинок?
До речі, правила безпеки життя існують не лише для дітей, але й для
дорослих, і їх потрібно обов'язково дотримуватись. Пригадайте, де, у яких
ситуаціях недотримання їх загрожує вашому здоров'ю і життю.
1) Під час
користування домашніми газо- і електронагрівальними приладами (назвіть їх);
2) під час
прогулянок, екскурсій, походів, на пасовиську, в полі, в лісі, біля водоймищ;
3) на дорогах,
вулицях, де рухається автомобільний транспорт;
4) у разі зустрічі
з невідомими предметами, які можуть бути вибухонебезпечними;
5) під час
вживання фруктів і овочів.
Поговоримо про те, як поводитись у першій ситуації (іншим будуть присвячені
спеціальні бесіди).
Уявіть, що Ви — господар (господиня) дому. Вам треба розігріти їжу,
нагодувати молодшого братика, прибрати в кімнаті, випрасувати собі й братику
одяг, погуляти з малим перед тим, як покласти його спати.
Розкажіть, що ви робитимете, якими приладами і як будете користуватися. (Один
учень розповідає, інші, уважно вислухавши, мають сказати, чи дотримався
"господар" усіх правил безпеки).
Підсумок.
У народі кажуть: "На все воля Божа", "Без Бога ні до
порога". Все це так, але не забуваймо: нате Бог дав нам розум і волю, щоб
ми чинили правильно. Нагадаю вам ще одне прислів'я: "Береженого Бог
береже". Тож будьте мудрими, обачними.
Пам'ятайте, і
дорослому не зашкодить послухати розумної поради, а тим паче вам, ще не дуже
досвідченим. А мати, батько, дідусь чи бабуся, вчителі думають про ваше життя,
хочуть, щоб воно було довгим і щасливим, застерігають від лихого. Завжди дійте
так, щоб не зашкодити тому, що є у вас найціннішого, що дасться лише один -
єдиний раз, — своєму життю. Будьте завжди здоровими!